29 червня в Києві представники бізнесу зібралися для участі в конференції «THE BIG EXPORT TALKS: сучасні рішення для експорту в країни Сходу». Конференція організована юридичною компанією Dictum.
Ініціатор та ідейний натхненник заходу Світланою Мороз – податковий адвокат, к.ю.н., керуючий партнер Юридичної компанії Dictum, співзасновник компанії “FROMTURKYE.UA” та Фонду передових технологій.
На заході були представлені бізнеси з України, які реалізували кейси по виходу на ринки експорту розвинених країн Сходу, а також дієві способи лобізму інтересів українських підприємців.
Разом з присутніми дізнавались від спікерів про:
Виклики для після воєнної нової економіки – нові експортні індустрії:
- Майбутні індустрії економіки, які розвиваються вже сьогодні
- Нові індустрії, що чекають Україну після перемоги
- Країни сходу як недооцінений потенціал: Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Оман та інші
- Оборонні технології та оборонні розробки для експорту – потенціал для інвестицій
- Потенційні індустрії для експорту на прикладі Туречинни: оборонна та авіаційна техніка, розробки, легка промисловість, економіка з доданою вартістю
- Чому країни сходу є потенційними покупцями в майбутньому
- Тенденції і напрями роботи українців закордоном.
- Воєнні логістичні виклики: що експортеру врахувати в логістичному плануванні? Логістика експорту в країни сходу
- Стратегічні питання диверсифікації ризиків для агро, можливості в нинішніх умовах створити переробну економіку для експорту, як агро ринок дивиться на країни сходу
Юридичні моделі структурування відносин та бізнесу з країнами сходу
- Експортна модель через відкриття компанії в країні, куди буде здійснюватися експорт – на прикладі Туреччини
- Як отримати доступний та дешевий кредит на виконання експортного контракту?
- Досвід виходу на ринок ОАЕ: переваги та недоліки
- Юридичні аспекти супроводу ЗЕД в країни сходу (ОАЕ) на досвіді МХП
- Вихід на ринки країн сходу: особливості, переваги, недоліки, специфіка.
- Чим цікаві країнам Західної Азії українські постачальники?
- До чого бути готовим: місцеві особливості, законодавство, умови доступу та регуляторні вимоги.
GR та лобізм
- Як “рухати” інтереси свого бізнесу в країни сходу
- Лобіювання: інструменти та можливості
- Дія.Бізнес – інструмент для експорту
- NAZOVNI – нові можливості від нового проекту МЗС України
- Допомога МЗС України для підприємців які планують здійснювати експорт
- Представники посольств Туреччини, Катару, Саудівської Аравії, ОАЕ.
А більш детальніше про виступи дізнаємось нижче
Результати першого
«THE BIG EXPORT TALKS: сучасні рішення для експорту в країни Сходу»
Придбати відео-запис й презентації
Більш детальний фотозвіт доступний за посиланням
Модератором першої сесії виступив Євген Ромащін, CEO Skills Factory, Chief Strategy&Transformation Officer Force Group, ex-CEO, COO, CFO TIS, ArcelorMittal, Corum, DTEK. Він розповів про вдалі кейси з власної практики та зауважив, що для успіху в будь-якій справі необхідно бути дуже незадоволеним поточним станом справ, мати мету, бути готовим діяти та вміти знаходити знання з потрібних джерел.
Юрій Єхануров, екс-міністр оборони України (2007-2009), голова Наглядової ради Ліги оборонних підприємств України, директор Інституту передових оборонних технологій КПІ імені Ігоря Сікорського, співзасновник Фонду передових технологій – розповів про особливості діяльності новоствореного Інституту та зауважив, що основою його роботи буде саме підтримка прогресивного виробництва та відповідного профільного навчання. Крім цього, Фонд передових технологій планує займатися пошуком фінансування розробок та запуску нових проєктів на кшталт безпілотників або супутників.
Світлана Мороз зосередилась на особливостях торгово-економічної співпраці українського бізнесу з Туреччиною та розповіла про нюанси, на які потрібно звернути увагу при плануванні такої співпраці. Серед характерних особливостей Туреччини як економічного партнера, Світла виокремила:
- менталітет;
- мову;
- релігію;
- право;
- правила ведення бізнесу.
За її словами, для початку роботи на ринках Туреччини необхідно мати свого агента – повірену людину, яка володіє мовою та особливостями внутрішнього устрою країни. Перед початком співпраці з турецькими фірмами Світлана радить знайти «протеже» – особу, яка «попросить» за вас перед майбутніми партнерами, адже, за її словами, ця необхідність також зумовлена турецьким менталітетом. Крім цього, перед початком співпраці з турецькими фірмами необхідно зібрати рекомендації від місцевих та дізнатися більше про «внутрішню кухню».
«Консалтинг теж треба замовляти у «своїх», адже турецькі правники у спірних ситуаціях будуть прихильними до місцевих», – зауважила спікерка.
Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи в Укрзалізниці, заявив, що від стану транспортної системи України залежить, скільки країна буде експортувати, по якій вартості тощо.
За його словами, 80% цих вантажів було перевезено до морських портів, а сама Україна мала потужний портовий комплекс, оскільки щорічно через морські порти експортувала приблизно 120 млн вантажів. Із них 65 млн – це було зерно, приблизно 40 млн – це руда, 10 млн – метали, а 5 млн – олія.
Водночас перевезення залізницею, сказав заступник директора
Департаменту, є найбільш екологічним і дешевим видом перевезення – навіть зараз перевезення зерна на відстань 700 км (лише інфраструктурні платежі)
Заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро» Антон Жемердеєв, серед іншого, розповів про саму компанію, зазначивши, що вона має земельний банк майже по всій Україні. Не здійснює компанія свою діяльність лише в Херсонській області, оскільки питання розмінування нещодавно деокупованих територій наразі стоїть достатньо гостро.
За його словами, з початком вторгнення росії проблема логістики змінилася, зокрема, й для агрохолдингів. «Для нас було принципово важливим усе-таки вивільнити наші складські приміщення, елеватори. З цією метою ми використовували всі можливі варіанти збуту продукції та логістичні рішення – це і контейнерні потяги, і вагони, і автотранспорт. Однак цього було недостатньо», – сказав пан Жемердеєв
Модераторкою другої панелі була генеральна директорка «Юридичної Газети» Олена Осмоловська. Вона зазначила, що український бізнес адаптувався до реалій воєнного часу: «Якщо ми говоримо, що 2022 рік – це стратегія виживання, то 2023 рік – це стратегія розвитку. Бізнес-клімат у країні змінюється, ринок трансформується, а компанії не лише відновлюють свої економічні зв’язки з країнами, зокрема сходу, а й розширюються. Наразі постає актуальне питання про ефективну інтеграцію бізнесу України в економіку країн сходу».
Остап Подвірний, керівник відділу ЗЕД супроводження та міжнародних арбітражів юридичного департаменту МХП, розповів, що МХП наразі є найбільшим виробником (понад 65% ринку) та експортером (85% обсягу експорту) курятини в Україні. На сьогодні кількість співробітників холдингу становить 28 тис. в Україні та 4 тис. – за кордоном.
Водночас агрохолдинг спеціалізується на виробництві курятини та вирощуванні зернових, а також веде іншу аграрну діяльність. За словами пана Подвірного, холдинг є одним із найбільших виробників зерна в Україні та найбільшим виробником на ринку м’ясопереробки в Україні.
Олександр Соколов, власник Smilefood Ukraine, розповів, із чим зіштовхуються компанії з України в ОАЕ. Наприклад, проблемою є відкриття банківських рахунків (що може займати декілька місяців): «Ми звикли в Україні, що відкрити рахунок – це справа 10-15, 30 хвилин. І банки хочуть отримати будь-якого клієнта, щоб відкрити рахунок та запропонувати якісь умови. Те, з чим ми зіткнулися в ОАЄ, – це абсолютно інша країна, де інше бачення в цьому питанні. Банки не хочуть працювати з новими компаніями… Ми кілька місяців подавали різні документи та підтвердження нашої діяльності в Україні – наприклад, платіжки за електроенергію і аж до того, що кожен із партнерів надсилав копії атестатів зі школи. Це був певний квест. Ми сміялися, що колись попросять аналізи наших домашніх тварин, бо щотижня ми щось доздавали, якісь документи. Це дуже вплинуло на швидкість відкриття бізнесу».
Олександр Волошин, Barley, sorghum and soybeans trader NIBULON, розповів, що компанія є експортером зернових та олійних культур. Так, щорічний експорт компанії до 24.02.2022 був 4-5 млн т, у тому числі до країн Близького Сходу – 1,5-2 млн т (30-50%), а експорт після 24.02.2022 – 2,4 млн т, зокрема до країн Близького Сходу – приблизно 0,7 млн т (29%).
За його словами, «вільне» розуміння контракту є особливістю Близького Сходу. Негативними наслідками для компаній (наприклад, з України) у цих випадках є нехтування «незручними» умовами контракту, а також «кидком» при несприятливому русі ринкових цін. Він також розповів, як зменшити ризик контрагента.
Алла Дубровик-Рохова, директорка з комунікацій ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яка розповіла, що країни Сходу є привабливими для українських експортерів, а українські товари та послуги на цих ринках є конкурентними, хоча і є виклики, з якими українські компанії стикаються.
Вона зазначила, що ЕКА є суб’єктом приватного права, але 100% акцій належать державі. Тому, за її словами, це державний інструмент, який допомагає стимулювати український експорт.
На третій панелі заходу учасники сфокусувалися на темі GR та лобізму. Зокрема, було обговорено питання лобіювання (інструменти та можливості), допомоги МЗС України для підприємців, які планують здійснювати експорт, а також як «рухати» інтереси свого бізнесу в країни Сходу.
На третій панелі заходу учасники сфокусувалися на темі GR та лобізму. Зокрема, було обговорено питання лобіювання (інструменти та можливості), допомоги МЗС України для підприємців, які планують здійснювати експорт, а також як «рухати» інтереси свого бізнесу в країни Сходу.
Денис Шемякін, директор Команди підтримки реформ Мінекономіки розпочав третю сесію, щоб проговорити те, як держава може допомогти і на що можна спиратись бізнесу. Згадав про те, що після вторгнення, під час релокації, від бізнесу надходив запит про допомогу. Така допомога була надана більше 1500 компаніям. Цікаво те, що запит був не на фінансування чи приміщення, а допомога із замовленнями. Замовлення всередині країни і за її межами. Наразі держава вже запустила багато безпрецедентних програм щодо підтримки бізнесу, власне, як і вистачає донорських програм, наданих партнерами.
Ольга Гвоздьова, радниця ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” розповіла про можливості Офісу, який з 2021 року реалізовує проект з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес спільно з Міністерством цифрової трансформації України. До всього, за експортним напрямом, є реальна можливість отримати безкоштовну аналітику про іноземні країни, ринки, тренди для експортерів. Серед аналітичних послуг є: вибір ринку для розвитку експорту, дослідження обраного ринку, огляд новинок продуктів в супермаркетах країн світу, тощо. Не менш цікавий проеткт – Каталог українських експортерів (е-каталог), безкоштовний онлайн-сервіс, створений для налагодження прямих бізнес-контактів між іноземними компаніями та українськими виробниками товарів і послуг.
Аліна Шишкіна, начальник Управління підтримки експортерів при МЗС України спільно з Лорою Поліщук, CEO міжнародної платформи “NAZOVNI” призначеної для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках, розпочали діалог з дипломатами країн Близького та середнього Сходу: Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Туреччина, які в країнах перебування на практиці працюють з бізнесом і можуть надати практичні приклади співпраці.
Наразі у “NAZOVNI” зареєстровано півтори тисячі компаній і вже більше 5,5 тисяч поданих заявок на реєстрацію. Власне, всі дипломати які були присутні на заході, отримують напряму заявки і презентації в закордонних дипломатичних установах. Вони мають свій персональний кабінет та бачать ваші заявки. Відповідно, у зареєстрованої компанії також є свій персональний кабінет в якому можна отримати відповіді, що створює пряму комунікацію з дипломатами, які працюють в країнах інтересу Вашого бізнесу.
Дмитро Ходоровський, перший секретар посольства України в Катарі, розповів, що араби, особливо араби Перської затоки, або Затоки, як вони себе називають, є багатими, поважають себе і роблять справи досить неквапливо. Тому якщо ви намагайтесь вийти на ринок Близького Сходу то потрібно робити все це дуже прискіпливо, інколи довго, але, як показує практика, прикладені в зусилля отримують свою винагороду з часом. Особливо важливою, на погляд дипломата, є фізична присутність експортера чи представника компанії в регіоні. Власне, як і показати свою продукцію: як вона виглядає, її якість, дати спробувати і далі вже можна розраховувати на подальшу співпрацю.
Борис Уваров, перший секретар посольства Туреччини, повідомив, що незважаючи на проблеми, які існують на сьогоднішній день в економіці Туреччини, Туреччина вважається однією з нею перспективніших і прибуткових країн для ведення бізнесу. Вона входить в топ 20 країн за рівнем економічного розвитку, являє собою швидко зростаючий ринок, знаходиться на 16 у місті в світі за легкістю ведення бізнес-процесів.
Позитивний фактор співпраці полягає ще й в тому, що ми підписали угоду про вільну торгівлю між Туреччину та Україною в лютому 2022 року. Найближчим часом угода буде ратифікована. Турецький ринок є досить перенасиченим аграрною продукцією та товарами харчовою промисловості.
Посол підтвердив інформацію, що посольство в Туреччині безпосередньо може допомогти нашим експортерам з виходом на ринок. Також йде досить активне сприяння вітчизняним виробникам в пошуку партнерів на турецькому ринку, налагодження робочих контактів з місцевими компаніями, надання консультацій щодо особливостей виходу на ринок, щодо визначення перспективних груп товарів, які на сьогоднішній день користуються попитом. Окремий напрямок – отримання преференційних умов участі на виставкових ярмарках, заходах на території Туреччини.
Представники посольства України в ОАЕ відзначили, що насправді ринок Еміратів є одним з найбільших на сьогодні та спостерігаються всі тенденції до подальшого розширення. До повномасштабного вторгнення товарообіг між Україною сягнув понад 1,1 млрд доларів. Це рекорд в регіоні у порівнянні з іншими країнами Затоки. Наголосити, знову ж таки, на важливості участі в міжнародних виставкових заходах, які проходять на території ОАЕ саме як один із ключових елементів виходу на еміратський ринок.
Близько 40-50 українських компаній щороку беруть участь на ключових виставках в регіоні з фантастичними українськими павільйонами. Наразі також є можливість отримання безкоштовної площі для учасників з України.
Консультацію з питань співпраці з Туреччиною Ви можете отримати у Світлани Мороз.
Поділитися:
