Мода на данські компанії пройшла. Зараз частіше використовують саме компанії, а не партнерства (APS) – через питання відкриття рахунків.

⚠️ Якщо структура податково прозора (є нерезиденти, офшорні компанії чи фізособи-партнери) – банки й платіжні системи починають ставити запитання: як саме ведеться діяльність, чи сплачується корпоративний податок.

💡 Тому часто простіше знайти “середній варіант” – Болгарія чи Угорщина з корпоративним податком 9-10%, ніж показувати прозору структуру.

🇷🇴 Румунія – окремий цікавий кейс: податок для мікрокомпаній 1% з доходу (не з прибутку) при обороті до €500k – зручно, якщо продукт уже готовий і не потребує великих витрат.

🇬🇧 Британія – солідна репутація, добре підходить для стартапів і партнерств, але дорожча в адмініструванні (особливо аудит) і складніша з відкриттям локального рахунку порівняно з Угорщиною чи Туреччиною.

📌 Головна рекомендація – дивитися на бізнес-модель: скільки витрат потрібно утримувати, чи є вже готовий продукт, і під це підбирати юрисдикцію.