Податкова система України перебуває у фазі масштабних трансформацій. Ухвалення нових законів, імплементація європейських директив і запровадження прогресивних правил адміністрування створюють як виклики, так і нові можливості для держави та бізнесу. Це надзвичайно важлива і складна тема, адже нещодавно був підписаний закон про зміни в оподаткуванні. Як це впливатиме на малий, середній та великий бізнес, на економіку країни та на життя кожного з нас — поговоримо у цій статті.

Бюджетна динаміка: новий виклик для України

У 2023 році через державний бюджет за доходами проходило 40,8% ВВП, а видатки сягнули 51%. Основну увагу приділено фінансуванню оборонних потреб за рахунок податків та зовнішніх запозичень. Військовий збір став важливим джерелом доходів бюджету, його надходження у 2025 році очікуються на рівні 87,6 млрд грн.

Одночасно, уряд працює над скороченням дефіциту бюджету, запроваджуючи жорсткіші фінансові правила та оптимізуючи систему видатків. Зокрема підвищення військового збору та акцизів. Очікується, що ці заходи забезпечать додаткові надходження для фінансування оборонних потреб.

Разом з тим, перед державою Україною, окрім наповнення державного бюджету, постає ще одне нелегке завдання – адаптувати податкову систему України відповідно до вимог євроінтеграційних процесів. Нижче ми наведемо кроки такої адаптації, які має виконати Україна.

Євродирективи та нові правила адміністрування

Головна увага при впровадженні директив приділяється боротьбі з податковими зловживаннями та запровадженню загальних правил для протидії маніпуляціям із базою оподаткування.

Імплементація директив ATAD. «Антизловживальна» директива (ATAD) запроваджує комплекс заходів протидії ухиленню від сплати податків. Основні акценти зводяться до  обмеження процентних витрат, а саме: впроваджуються правила тонкої капіталізації, які обмежують віднесення процентних витрат на валові витрати. Тобто, щоб запобігти виведенню прибутків через надмірне боргове фінансування, планується встановлення чітких меж для процентних витрат, що можуть бути віднесені на витрати підприємства. Крім того очікується посилення контролю за доходами, отриманими в низькоподаткових юрисдикціях власниками контрольованих іноземних компаній та усунення податкових переваг, що виникають через різну кваліфікацію фінансових інструментів у різних країнах.

Директива ATAD передбачає наступне впровадження Exit tax, тобто податку на приріст капіталу. Він виникає під час виведення активів за межі країни, де вони «приростали». Наприклад, якщо активи компанії, перебуваючи в певній країні, зросли, то при виведенні їх за межі країни компанія має сплатити податки з приросту.

Директива GAAR. Загальне правило протидії ухиленню від оподаткування (GAAR) забезпечує правову основу для відмови в податкових перевагах, якщо транзакції мають єдину мету — отримання податкової вигоди. Регулювання гібридних структур дозволяє знизити ризики подвійного неоподаткування. Удосконалюються і підходи до оцінки нематеріальних активів, що дозволить ефективніше визначати податкові зобов’язання щодо роялті, патентів, торгових марок та інших інтелектуальних прав.

Директива DAC7 (оподаткування цифрових платформ) розширює обов’язки цифрових платформ щодо збору та обміну інформацією про доходи користувачів. Це стосується електронної комерції, оренди нерухомості та надання послуг.

Директива DAC7 — це фактично нова реальність для всіх, хто працює з цифровими платформами. Вона не просто про податки, а про тотальний контроль за доходами в цифровій економіці.

Очікувано, що для бізнесу на цифрових платформах (маркетплейси, сервіси з оренди нерухомості, фріланс-платформи, тощо) потрібно готуватися до повної прозорості доходів. А це означає, що вони повинні передавати податковим органам детальну інформацію про доходи своїх користувачів. Причому варто приготуватися до регулярної звітності. Дані будуть включати не лише суми доходів, а й інформацію про банківські рахунки, транзакції, навіть відомості про майно, якщо це стосується оренди. Якщо ви заробляєте через платформи за кордоном, ці доходи також потраплять під контроль. І навіть якщо ви працюєте «на себе», уникнути декларування не вийде.

Для самих цифрових платформ це ще й нові адміністративні обов’язки. Тепер потрібно буде не лише збирати інформацію, а й створити механізми для її перевірки і автоматичного обміну з податковими органами. Це означає витрати на ІТ-рішення, комплаєнс і юридичний супровід.

За несвоєчасне або неповне подання даних передбачені високі штрафи. Це стосується як міжнародних гігантів, так і локальних українських платформ.

Уникнути податкової уваги буде практично неможливо, тому перевірте, чи всі доходи легально задекларовані. Готуйтеся до більш ретельних перевірок, особливо якщо є великі розбіжності між витратами і офіційними доходами. Не виключено, що доведеться змінювати схеми ведення бізнесу, щоб знизити податкові ризики.

DAC7 — це кінець епохи «сірої зони» для бізнесу в мережі – Інтернет. Якщо раніше можна було «не світити» частину доходів, то тепер про них точно знатимуть податкові органи. Але це й можливість: ті, хто швидко адаптується, отримає конкурентну перевагу завдяки легальному статусу і репутаційній надійності.

Трансферне ціноутворення

Очікується перегляд методології визначення ринкових цін для забезпечення відповідності міжнародним стандартам. Вдосконалюється документація, зокрема Master File і Local File, для покращення контролю транснаціональних операцій. Це означає, що слід бути готовими до змін при заповненні та поданні документації.

Планується не залишити поза увагою і крипту. Регламент MiCA (директива щодо віртуальних активів) встановлює правила регулювання ринку криптоактивів. Це включає вимоги до прозорості, захисту інвесторів і заходи протидії відмиванню коштів.

Все це поєднується із впровадженням PO2 спрямованих на інтеграцію нових стандартів фінансової звітності та податкової прозорості відповідно до європейських норм.

Отже, ми можемо констатувати, що директиви вимагають складнішої звітності, особливо щодо трансферного ціноутворення, DAC7 (звітність цифрових платформ) та CRS (автоматичний обмін фінансовою інформацією). Бізнесу доведеться витрачати кошти на навчання персоналу, оновлення бухгалтерських систем і юридичний супровід. Ну і в цілому, оподаткування контрольованих іноземних компаній, гібридних структур і правила exit tax очікувано ускладнять міжнародне структурування бізнесу.

Розкриття банківської таємниці: необхідність чи виклик?

Питання розкриття банківської інформації стає дедалі актуальнішим у контексті боротьби з ухиленням від сплати податків. У рамках глобальних ініціатив щодо автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS), Україна вже здійснює обмін даними про рахунки нерезидентів. Планується розширення цього механізму на внутрішні операції для покращення контролю за доходами фізичних осіб і підприємств. Це передбачає доступ податкових органів до інформації про фінансові транзакції без необхідності судового дозволу в окремих випадках.

Питання розкриття банківської таємниці, застосування методів непрямого оподаткування та збереження спрощеної системи залишаються на перетині дискусій серед урядовців, бізнесу та громадськості.

Оподаткування витрат передбачає визначення податкових зобов’язань на основі рівня витрат платника податків у випадках, коли неможливо достовірно підтвердити джерела доходів. Такий підхід активно використовується в європейських країнах і вже впроваджується в Україні для посилення фіскальної дисципліни.

Майбутнє спрощеної системи

Україна поступово адаптує спрощену систему оподаткування до європейських стандартів:

• Перша і друга групи: будуть збережені для малого бізнесу.
• Третя група: планується реформація. Юридичних осіб, імовірно, буде виключено з цієї системи.

Спрощена система оподаткування в Україні очевидно зазнає змін у рамках гармонізації із законодавством ЄС. Можливе також обмеження для юридичних осіб та введення обов’язкової реєстрації платників ПДВ для окремих категорій.

Наслідки для бізнесу

Елементи описаних реформ та впровадження директив призведуть до збільшення податкових зобов’язань для підприємств, що працюють на третій групі, особливо для тих, хто уникав сплати ПДВ. Ймовірне виключення юридичних осіб зі спрощеної системи створить потребу у переході на загальну систему оподаткування, що потребуватиме додаткових витрат на бухгалтерський облік та адміністрування. Бізнесу доведеться адаптуватися до нових правил, що можуть вимагати додаткових ресурсів для навчання персоналу та модернізації облікових систем. Підприємства, які працювали на спрощеній системі заради зниження витрат, можуть втратити цю перевагу, що вплине на їхню рентабельність.

Кадрові зміни: шлях до прогресу чи пошук швидких результатів?

Зміни в керівництві Державної податкової служби (ДПС), які відбулися на початку року, привернули увагу суспільства та бізнесу. Масштабні кадрові ротації, включаючи заміну керівників регіональних підрозділів, викликають запитання про стратегічні цілі та довгострокову ефективність таких кроків. Національна стратегія доходів визначає, що для ефективної роботи податкової системи потрібна довіра між платниками податків та державними органами. Проте часті кадрові зміни створюють відчуття нестабільності.

• Мета кадрових змін: оголошено боротьбу з корупцією та посилення інституційної спроможності податкових органів.
• Реальність: короткостроковий акцент на збільшенні надходжень може обмежити можливості для стратегічного розвитку та довгострокового планування.

Однією з основних проблем є недостатня комунікація між податковою службою та платниками податків. Відсутність прозорої інформації та складність податкового законодавства створюють бар’єри для розуміння обов’язків та прав. Деякі з успішних прикладів – у період пандемії COVID-19 ДПС та в період початку звітної кампанії по КІК – почала випускати інформаційні листи, створювати відеоматеріали та проводити семінари для платників. Такі ініціативи сприяли розумінню нових правил. Тому був би доцільний подальший розвиток комунікаційної стратегії, включаючи онлайн-інструменти, тренінги та доступні для розуміння інформаційні матеріали.

В основу реформ має бути покладена інституційна спроможність. Національна стратегія доходів наголошує на важливості інституційної спроможності податкових органів. Це включає:

• Автоматизацію процесів: модернізація систем адміністрування податків, в тому числі – перехід до електронного аудиту з метою зменшення людського чинника, який впливає на прояв корупції під час проведення податкових перевірок. Нижче, наведемо графік як відбувалося запровадження першого етапу запуску електронного аудиту.

Тренінги для платників податків: допомога в поданні звітності та уникненні типових помилок.
Посилення кадрового потенціалу: забезпечення стабільності кадрів та їхньої професійної підготовки.

Висновки
Україна поступово адаптує свою податкову систему до міжнародних стандартів, що відкриває нові можливості для співпраці на глобальних ринках. Це дозволить залучити більше інвестицій і зміцнити економічну стабільність. Прозорість, справедливість та інновації — ключові принципи цієї трансформації. Багатьом гравцям доведеться виходити на зовнішні ринки, ринки нових країн. Мета цієї статті – проінформувати про ключові зміни в найближчому майбутньому. Це стало можливим завдяки нашій обізнаності в податковому праві не лише України, а й транснаціональних особливостях, а також способів ведення бізнесу в інших юрисдикціях.