Новини
Спеціальна пропозиція від держави: покажіть усі активи й кошти, які ви не декларували з 2005 року, та сплатіть за них пільгові ставки збору! Виглядає привабливо, та чи дійсно ви впевнені, що влада нарешті прийняла простий і зрозумілий закон без підводних каменів? Гучну ініціативу влади обговорили Світлана Мороз та Руслан Соболь — голова ГС «Асоціація власників малого та середнього бізнесу».
Світлана: Перший момент, з якого важливо почати: закон про податкову амністію не стосується юридичних осіб. Цим законом можуть скористатися лише фізичні особи-резиденти, нерезиденти, якщо на момент отримання активів вони були резидентами України, і самозайняті особи. Фізичні особи-підприємці не можуть користуватися податковою амністією, але можуть користуватися нею як фізичні особи.
Самозайняті особи — нотаріуси, адвокати, судові експерти (якщо вони перебувають на обліку як самозайняті особи). У цьому статусі вони мають право користуватися податковою амністією.
Руслан: Виникає запитання: чому в нас у законодавстві досі не розділені поняття «фізична особа» і «фізична особа-підприємець». Часто й нотаріуси, і юристи їх плутають. Як Ви думаєте, коли ми нарешті визначимо поняття: або об’єднаємо їх, або розділимо зі зрозумілою зоною фінансової, податкової, відповідальності?
Світлана: Фізична особа має ідентифікаційний номер, а коли вона реєструється як фізична особа-підприємець — цей номер дублюється. І в податкових базах технічно неможливо ідентифікувати: чи це майно належить фізичній особі, чи фізичній особі-підприємцю? Якщо майно було отримано до моменту реєстрації як фізичної особи — ми можемо говорити про те, що це майно фізичної особи. При створенні ФОП та юридичної особи присвоювати потрібно новий номер.
Руслан: На Ваш погляд, чому цього не відбувається?
Світлана: Мені здається, що не дійшли руки. Наразі користі для держави не бачу, доцільніше було б їх розділити. Часто виникає питання статусу майна фізичних осіб. До прикладу, фізична особа може використовувати це майно у своїй діяльності, а ФОП не має статутного капіталу, проте використовує майно як фізична особа.
Коли виникають борги — постає питання стягнення на майно як фізичної особи. Технічно це вирішується двома різними кодами. Проблематика в масштабі держави, можливо, не така критична, тож логічно розділяти ці статуси.
«Якщо ФОП володіє майном і не може підтвердити джерело походження коштів на придбання цього майна, можна перереєструвати майно на фізичну особу»
Руслан: Як варіант: якщо ФОП володіє майном і не може підтвердити джерело походження коштів на придбання цього майна, можна перереєструвати майно на фізичну особу.
Світлана: Якщо строк податкової амністії не буде продовжений, після 01.09.2022 не можна буде подати декларації та скористатися правом податкової амністії. Тому з 01.09.2021 законодавець дає рік на декларування.
Руслан: А як щодо строків, які об’єкти можна задекларувати?
Світлана: Ті об’єкти, активи, які виникли до 01.01.2021 і не декларувалися з 2005 року. Момент перереєстрації досить тонкий: ми можемо задекларувати тільки те, що виникло до 01.01.2021.
Можна скористатися податковою амністією один раз. Якщо була подана декларація з помилками, то можна буде подавати уточнюючі розрахунки. Якщо ж ми подаємо декларацію вдруге — попередня анулюється, а дійсною вважається остання.
Руслан: Чи не вбачаєте Ви тут інструмента зловживання?
Світлана: Я не бачу нічого критичного: коли ми подаємо нову декларацію, попередня анулюється, тому ми будемо користуватися останньою.
«Коли мова йде про зарплату в конверті, винним є роботодавець, який не сплачує податки»
Руслан: Я вважаю, що це прекрасний крок. У парі з податком на виведений капітал, це змогло б зіграти позитивну економічну тенденцію. Задекларувавши те, що маємо, не підпадаючи під штрафні санкції — ми рухаємося вперед. Цей закон прогресивний і викличе підтримку в сектора економіки.
На жаль, поки що в нас немає культури декларування. Цей процес повинен витримати випробування часом. Потрібно залучати суб’єктів господарювання декларувати свої напрацювання. Рано чи пізно це дасть позитивний економічний ефект.
Світлана: Якщо говорити концептуально, то ось ключові 3 ставки:
Одним із факторів, на які серйозно вплине амністія, стане зарплата в конвертах.
Руслан: Тенденція зарплати в конвертах минає через пандемію. Уже частіше роботодавці тримають співробітника з офіційною зарплатою, оскільки для персоналу це важливо. Серед членів нашої асоціації основне питання — вихід «у білу».
Світлана: Коли мова йде про зарплату в конверті, винним є роботодавець, який не сплачує податки.
Руслан: А які активи можна не декларувати?
Світлана: Якщо ваші грошові активи не перевищують 400 000 грн — вони не підлягають декларуванню. Щодо квартир: якщо сумарно вони не перевищують 120 кв.м, вони можуть не декларуватися, так само як і будинки до 240 кв. м.
Цікавим є те, що в законі передбачено, що в одноразовій декларації не має зазначатися інформація про походження коштів, за які були придбані ті чи інші активи. До речі, грошові кошти понад 400 тис. можна задекларувати тільки в тому випадку, якщо вони будуть знаходитися на рахунку в банку.
Таким чином, держава продовжує свої дії з вилучення готівки в населення. Ці спроби почалися з дискусій із приводу впровадження РРО. Виникає питання до банківської системи: яка ймовірність отримати ці кошти назад?
«Амністію як інструмент використовуватимуть люди, наближені до фінансів, оптимізації, а далі він буде набирати популярності в легального сектору економіки»
Руслан: Розкажіть ще про право грошової вимоги, як воно використовується в рамках цієї процедури?
Світлана: Таким правом можна скористатися тим, кому потрібно легалізувати грошові кошти й вони можуть їх задекларувати як право грошової вимоги, без необхідності класти їх на рахунок. Але, у такому випадку, ці гроші повинні бути в того, хто їх вам винен.
Руслан: Спочатку, податкову амністію як інструмент використовуватимуть люди, наближені до фінансів, оптимізації, а далі він буде набирати популярності в легального сектору економіки. Це перший крок до формування фондового ринку в Україні та початку великого економічного процесу. Закон вніс позитивні зміни, наразі немає відвертих підводних каменів і побоювань, оскільки це серйозний крок до легалізації грошових коштів та до цивілізованого фінансового світу.
Руслан Соболь — голова ГС «Асоціація власників малого та середнього бізнесу», експерт із 15-річним досвідом розвитку та управління бізнесом у сфері логістики, торгівлі, нерухомості.