Новини
Що нового впровадив Закон №466 в питаннях критеріїв постійних представництв?
Що Податковий кодекс визначає як фактичні повноваження?
Коли посередник-резидент не є ПП?
Як тепер визначається прибуток за Законом №466?
Що має зробити постійне представництво, щоб відповідати новим нормам?
CEO Tomash Consulting, експерт з податків і бухгалтерського обліку з 15-річним досвідом.
Марина Томаш спеціалізується на питаннях податкового аудиту, повної незалежної перевірки податкової звітності й операцій на відповідність податковому законодавству з метою виявлення податкових ризиків і розроблення ефективних пропозицій щодо їхньої оптимізації, консультування приватних клієнтів з податкового планування та структурування з використанням іноземних юрисдикцій, адаптації бізнесу до правил КІК.
Критерії того, що включають в себе ПП, істотно змінилися. Більшість новел хоч і мають технічний характер, але юридично вони дуже правильно відображають міжнародні норми.
Яскравий приклад: будівельний майданчик або об’єкт тепер включаються в ПП, якщо строк робіт перевищує 12 (раніше 6) місяців, а також, якщо будівельні проєкти пов’язані між собою. Цю норму адаптували під положення Конвенції про уникнення подвійного оподаткування стосовно визначення податкового резидентства в рамках 7 кроку BEPS.
Хоча цей крок і не входить до переліку 4 обов’язкових кроків для імплементації Конвенції Україною, це все ж прогресивна новела для нашого податкового законодавства.
У контексті надання послуг нерезидентом мінімальний строк з 6 місяців змінили на 183 дні, як і передбачено в усіх міжнародних положеннях.
Також Закон №466 вніс важливе уточнення про повноваження резидента. Раніше Кодекс визначав ПП, якщо резидент просто «мав повноваження діяти» від імені нерезидента. Тепер же вважається, що резидент діє від імені нерезидента «на підставі договору, угоди» або якщо він «фактично має і зазвичай реалізує такі повноваження». Саме критерій фактичних повноважень став одним з головних нововведень.
Хоча зміни до критеріїв постійних представництв не входять до обов’язкової імплементації Конвенції Україною, це прогресивна новела для нашого податкового законодавства
Нові норми передбачають 4 основні критерії, за якими діяльність резидента пов’язують з нерезидентом:
У результаті найризикованіші моменти, на які буде звертати увагу податкова — це корпоративний email, з якого приходять вказівки нерезидента та наявність орендованого офісу й інших приміщень як особлива больова точка.
Оскільки це нові норми, складно передбачити, як точно це буде працювати на практиці.
Якщо посередник-резидент надає коштом, в інтересах або на користь нерезидента агентські, довірчі, комісійні та інших подібні посередницькі послуги з продажу чи придбання товарів, робіт і послуг у рамках своєї основної (звичайної) діяльності й на звичайних умовах, вважається, що нерезидент не має постійного представництва в Україні.
Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно коштом, в інтересах або на користь одного або декількох пов’язаних осіб-нерезидентів, які є пов’язаними особами, така діяльність не вважається основною (звичайною) і визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної пов’язаної особи-нерезидента.
Тепер розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку ПП проходить в загальному порядку відповідно до принципу «витягнутої руки».
При цьому таке ПП прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Таким чином, об’єктом оподаткування є прибуток у вигляді фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, скоригований на різниці, визначені ПКУ, з урахуванням застосування принципу «витягнутої руки».
Оподатковуваний прибуток повинен відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку ж або аналогічну діяльність в таких же або аналогічних умовах і діє цілком незалежно від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.