Новини

Роль нотаріусів у процесі фінансового моніторингу

То яку ж роль відіграють нотаріуси у фінансовому моніторингу?

Хто вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи?

Які повноваження мають нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу?

Нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу у сфері державної реєстрації


ВІКТОРІЯ БАБЕНКО,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, член Правління відділення Нотаріальної палати України в м. Києві


 

Тема фінансового моніторингу напряму пов’язана з тотальною фіскалізацією бізнесу та виявленням кінцевих бенефіціарів усіх бізнесів в Україні.

На етапі розроблення законопроєкту, який став Законом і набрав чинності 28 квітня 2020 року, нотаріальна спільнота брала активну участь у пропозиціях до його вдосконалення.

Тому як нотаріус, я хотіла б звернути увагу на ключові моменти моєї діяльності у сфері фінансового моніторингу за новим регулюванням.

То яку ж роль відіграють нотаріуси у фінансовому моніторингу?

Важливо розуміти, що наше завдання в цьому процесі – не прослідкувати розрахунок і звідки прийшли кошти. Звісно, ми цікавимося джерелом походження коштів, якщо учасниками угоди є національні публічні діячі чи посадові особи державних органів, з декларацій у відкритому доступі. Ми досліджуємо цю інформацію з метою, щоб виявити законність набуття і відчуження ними їхнього майна, але не факт розрахунку.

Говорячи про ризик-орієнтований підхід, важливо розуміти, що Закон зобов’язує суб’єктів фінансового моніторингу, у тому числі й нотаріусів, самостійно встановлювати рівень ризиковості їхніх клієнтів.

При цьому, Державна служба фінансового моніторингу підготувала спеціальне керівництво з рекомендаціями, як варто визначати ризик-орієнтований підхід спеціально визначеним суб’єктам первинного фінансового моніторингу. Хоча цей документ містить понад 200 сторінок, прочитавши його повністю все одно залишається незрозумілим, які ж ознаки варто включати кожному суб’єкту залежно від його функцій.

До прикладу пенсіонери чи студенти, працівники, які отримують офіційну зарплату на картку, чи дрібні підприємці будуть здійснювати свої операції за мінімальної перевірки зі сторони суб’єктів фінансового моніторингу. Щобільше, таких низькоризикових клієнтів приблизно 95% за підрахунками НБУ. Решта — суб’єкти з підвищеним ризиком (політики, «переможці невідомих лотерей», готівкові магнати тощо).


Завдання нотаріусів у фінансовому моніторингу — не прослідкувати розрахунок і звідки прийшли кошти, а підтвердити законність угоди.

 

Хто вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи?

 


Закон визначає кінцевим бенефіціаром будь-яку фізичну особу, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, в тому числі через ланцюг контролю та володіння.

Ключовою ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність компанії є безпосереднє володіння фізичною особою часткою щонайменше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Напротивагу, непрямий вирішальний вплив на діяльність юридичної особи виявляється, якщо фізична особа володіє часткою щонайменше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб.

Також Закон визначає, хто не є кінцевим бенефіціарним власником. Ним не може бути особа, яка хоч і має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але при цьому є комерційним агентом, номінальним власником, номінальним утримувачем або лише посередником щодо такого права.

Які повноваження мають нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу?

Закон виділяє 2 основні групи повноважень нотаріусів у цій сфері.

Перш за все, це проведення первинного фінансового моніторингу в рамках вчинення нотаріальних дій. Усього передбачено 2 види таких операцій.

Нотаріуси виконують обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу у разі, якщо вони задіяні у фінансовій операції для свого клієнта щодо купівлі-продажу нерухомості або щодо управління майном при фінансуванні будівництва житла.

Друга операція пов’язана з купівлею-продажем юридичних осіб і корпоративних прав. Важливо розуміти, що законодавство не передбачає обов’язковості нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталу, тобто корпоративних прав.

Однак на практиці останнім часом все частіше сторони намагаються укладати ці договори саме в нотаріальній формі. Це підвищує захищеність угоди та дозволяє мінімізувати ризики в разі виявлення конфліктів між сторонами.

У цьому випадку, нотаріус повинен виконувати обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу в разі, якщо він задіяний у фінансовій операції для свого клієнта щодо купівлі-продажу юридичних осіб або часток у них. Проблемою у цьому питанні є відсутність затвердженої форми, в якій нотаріус має виконувати такі функції фінмоніторингу. Що найцікавіше, засвідчуючи підписи сторін на акті приймання передачі частки в статутному капіталі, нотаріус не виступає як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

При здійсненні всіх інших нотаріальних дій, як-то засвідчення справжності підписів на актах і рішеннях тощо, нотаріус не виступає спеціально визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу та не виконує зобов’язання у цій сфері.


На практиці при купівлі-продажу часток в статутному капіталі юридичних осіб сторони все частіше укладають договори в нотаріальній формі. Це підвищує захищеність угоди, дозволяє мінімізувати ризики в разі виявлення конфліктів між сторонами

 

Нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу у сфері державної реєстрації

Першим повноваженням є перевірка нотаріусами інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичних осіб, які зареєстровані до 28.04.2020 року — до дати набрання чинності Законом України про запобігання та протидію легалізації доходів №361-ІХ.

Однак наразі ця функція ще не є дійсною. Причина полягає в тому, що юридичні оcоби мають подавати таку інформацію впродовж 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким має бути затверджена форма та зміст структури власності. Цей документ має розробити Міністерство фінансів.


Наразі доступний лише проєкт Наказу Мінфіну про Положення про форму та зміст структури власності, оприлюднений 01.02.2021 р.

При цьому банки й фінансові інституції, керуючись внутрішніми положеннями та роз’ясненнями Національного Банку України, наполягають на розкритті повної інформації як про кінцевих бенефіціарних власників, так і про структуру власності, з обов’язковим зазначенням таких даних в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. .

Хоча форма структури власності ще не затверджена Мінфіном, банки й фінансові інституції вирішили не дочекатися цієї форми та наполягають на розкритті повної інформації як про кінцевих бенефіціарних власників, так і про структуру власності, з обов’язковим зазначенням таких даних в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Друге повноваження полягає в підтвердженні відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Підприємці повинні щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, впродовж 14 календарних днів, подати відповідні документи державному реєстратору за Формою 6.

Третє питання є найбільш дискусійним. Так, Закон передбачає, що юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Якщо ж зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

На жаль, Закон не містить детального роз’яснення, які дані необхідно вважати актуальними, що може призводити до зловживань з боку контролюючих органів, які можуть фіксувати порушення юридичними особами свого обов’язку в разі зміни будь-яких, навіть не суттєвих, даних щодо бенефіціара та структур власності.

СМКОР: недоліки системи й допомога бізнес-омбудсмена Постійні представництва: новий порядок оподаткування доходу

Новини із соцмереж

Підписка 🎯

Підпишіться та отримайте спеціальний випуск корпоративного журналу Dictum Magazine

Зворотний зв'язок

Зворотний зв'язок