Руслан Солнцев, аудитор, старший партнер компанії Auditor GROUP

Руслан має 10-річний досвід роботи в підрозділах податкового аудиту ДПС Києва та Київської області.

Руслан Солнцев спеціалізується на індивідуальному бізнес-консультуванні, супроводі перевірки фінансової та податкової звітності та перевірок контролюючих органів, бухгалтерському аутсорсингу та внутрішньому аудиті.

Що таке ділова мета?

Ділова мета визначається в Податковому кодексі як намір одержання прибутку, економічного ефекту від господарської операції. У цьому випадку економічний ефект передбачає збереження чи приріст активів підприємства або намір зберегти активи надалі.

Податковий кодекс визначає 3 обставини, в яких ділова мета відсутня по операціях з нерезидентами:

1. Якщо платник не сплачує, не повністю сплачує суми податків або зменшує обсяг оподатковуваного прибутку
2. Якщо в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи чи послуги, відмінні від таких, у непов’язаних осіб
3. Передбачено коригування фінансового результату на суму витрат, зроблених платником податків під час здійснення операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети

Які можуть бути типові порушення в цій сфері?

Контролюючі органи, перш за все, будуть перевіряти:

• Операції із сумнівними контрагентами на предмет наявності ділової мети та приросту активів (отримання пояснень від посадових осіб, на підставі ст. 205 та  212 ККУ)
• Наявність пересорту товару по ланцюгу постачання (якщо, наприклад, у 2 або у 3 ланцюзі поставок харчові продукти, а ми придбаваємо електротовари чи будівельні послуги)
• Відсутність у постачальника найманих працівників, техніки, інших ресурсів для здійснення господарської діяльності

Відповідно, в такій ситуації існують 2 ключові ризики:

1. Невизнання зв’язку певних операцій резидентів із господарською діяльністю та відповідного коригування показників податкового обліку платників податку на прибуток
2. Коригування податкових зобов’язань із ПДВ щодо товарів чи послуг, призначених для використання або які починають використовувати в операціях, що не є господарською діяльністю

Які документи варто підготувати підприємцю, щоб підтвердити законність операцій?

Раніше при супроводі податкових перевірок підприємств ми готували велику кількість первинних документів: договори, банківські виписки, платіжні доручення, акти приймання-передачі робіт і послуг, видаткові накладні тощо. Але сьогодні постає питання: чи потрібно для обгрунтування наявності ділової мети готувати додаткові пояснювальні документи?

Це можуть бути економічні висновки, бізнес-плани, обґрунтування моделі роботи, обрахунки можливих збитків, ризиків і негативних чинників, які можуть зменшити чи навіть нівелювати очікуваний економічний ефект, звіти щодо доцільності конкретної угоди, аналізи ринків.

Одним з моментів, на який податківці звертають досить часто для встановлення відсутності ділової мети, є операції, не характерні для господарської діяльності або збиткові. У такому разі власник має контролювати характер таких операцій і за необхідності видавати наказ по підприємству про відкриття відповідного напрямку діяльності, щоб укладати подібні нетипові операції під цей напрямок.

(Під загрозою перевірок щодо відсутності ділової мети — галузі ІТ, будівництва та фармацевтики)

Яким підприємствам потрібно першими готуватися до можливих перевірок?

Останнім часом ДПС формує план-графік планових перевірок саме за критерієм галузі економіки. Окрему увагу податківці приділяють будівельній галузі. У зв’язку з тим, що на великих девелоперських проєктах залучається велика кількість людей, малоймовірно, що підрядник піклується про їхнє належне оформлення. У кращому разі вони беруться на основі договорів цивільно-правового характеру, більшість з яких оформлюється з відкритою датою. 

Також під час перевірок податкова перевіряє людиногодини, витрачені під час будівництва, та звіряє їх з кількістю офіційно працевлаштованих працівників у субпідрядника. Якщо на підприємстві у штаті є лише кілька робітників, а по факту було затрачено понад 100 людиногодин у рамках будівництва, податківці однозначно використають це для притягнення до відповідальності.

Щодо операцій з нерезидентами в особливій групі ризику ІТ-компанії. Часто можна побачити, що вони використовують зручні для ІТ-галузі юрисдикції Литви, Латвії, Естонії, Казахстану для реєстрації материнської структури. Клієнти замовляють послуги та платять на ці іноземні рахунки, а нерезидент замовляє послуги у ФОПів в Україні. Такі ФОПи в структурі ІТ-компанії завжди знаходяться під загрозою, бо системно отримують кошти від однієї компанії-нерезидента.

Окрему увагу податківці приділяють фармацевтичним компаніям-нерезидентам, які працюють в Україні через філії та представництва. Під пильним оком ДПС тут перебувають послуги з реклами, проведення маркетингових досліджень, аналізу ринку, які по своїй суті є збитковими. Податкова визнає такі операції як господарську діяльність і донараховує зобов’язання з податку на прибуток.