CВІТЛАНА МОРОЗ

керуючий партнер Юридичної компанії Dictum, адвокат, к.ю.н.

Світлана володіє 14-річним досвідом в юридичному супроводі та представництві інтересів компаній малого та середнього бізнесу.

За 9 років практики у сфері оподаткування як на посаді корпоративного юриста, так і в консалтингу, Світлана Мороз успішно вирішувала на користь клієнтів значну кількість податкових питань: консультування фінансового відділу підприємства з податкових питань, адаптація системи підприємства під нове податкове законодавство, комплексний супровід податкових перевірок, оскарження та повернення вилучених документів правоохоронними органами в межах кримінальних проваджень з податкових правопорушень, оскарження результатів податкових перевірок у ДПС і в судовому порядку

Світлана отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук з тематики оподаткування та завдяки 5 рокам наукової роботи додатково посилила власну податкову експертність.

З яких основних етапів складається податкова перевірка?

Податкові перевірки проходять такі етапи:

1. Податківці вносять перевірку до плану (якщо вона планова), готуються до проведення перевірки, видають наказ про перевірку
2. Підприємство повідомляється про перевірку (крім фактичних перевірок)
3. Податківці вручають наказ про проведення перевірки та відбувається їхній допуск до підприємства
4. Податкові інспектори здійснюють саму перевірку
5. Платник податків готує заперечення на акт проведення перевірки
6. Податкова розглядає заперечення та дає на нього відповідь
7. Податкова виносить податкове повідомлення-рішення
8. Підприємство може оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку (до ДПС — не є обов’язковим) або одразу до суду

Який період роботи підприємства може перевіряти податкова?

Податкова в рамках планової комплексної перевірки перевіряє останні 3 роки діяльності підприємства щодо сплати всіх податків. З цієї норми існує 2 виключення:

1. Перевірка щодо ТЦУ перевіряє останні 5 років роботи;
2. Перевірка щодо сплати ПДФО та військового збору — за останні 7 років.

Що змінилося в Податковому кодексі щодо плана-графіка планових перевірок?

Раніше ДПС щорічно в листопаді публікувала план-графік проведення планових перевірок, але не мала права змінювати його по ходу року.

Якщо все ж їй вдавалося вносити нові підприємства до плану та проводити на їхній території перевірки, будьякі рішення, прийняті податковою під час таких перевірок, успішно оскаржувалися до суду.

Після прийняття Закону №466-ІХ підприємству потрібно слідкувати за змінами та можливим їхнім внесенням до плана-графіка проведення планових перевірок.

Тепер ДПС зможе запланувати перевірку та внести підприємство до плану впродовж року з певними обмеженнями:

• у I кварталі — призначити перевірку на III або IV квартал (не раніше 1 липня)
• у II кварталі — лише на IV квартал (не раніше 1 жовтня)

Після внесення змін до плана-графіка ДПС має опублікувати їх не пізніше 30 числа останнього місяця кварталу. Наприклад, якщо перевірку підприємства на 2 липня внесли в план у січні — лютому, інформація про перевірку має з’явитися до 30 березня. Відтак, у власника буде 3 місяці, щоб підготуватися до неї.

---

Тому перевіривши план-графік наприкінці II кварталу й не знайшовши своє підприємство в ньому, власник може спокійно видихнути — або готуватися до перспективного оскарження, якщо ДПС вирішить порушити вже нові правила.

Які існують нові приводи для зловживань податківців?

Якщо платник податків відсутній за місцезнаходженням або неможливо встановити посадових осіб, ревізори складають акт про неможливість проведення податкової перевірки (без платника податків) та направляють його підприємству. Платник податків у відповідь має право надати письмові пояснення.

Раніше податківці фактично проводили ці дії, однак лише зараз ця процедура офіційно відображена в Податковому кодексі.

Тепер для допуску на податкову перевірку інспектор має пред’явити службове посвідчення. У нашій практиці супроводу перевірок ми часто стикалися з тим, що податківці приходили з простроченим посвідченням або навіть позичали дійсні посвідчення у колег.

Якщо підприємець приймає рішення не допустити податківців до перевірки, складається акт про недопуск без платника податків та надсилається йому для надання письмових пояснень.

Ми вважаємо, що з цими двома новими актами податкова буде вдаватися до зловживань: фактично не розшукувати підприємство та не встановлювати його посадових осіб, а просто складати такі акти. У нашій практиці податківці вже вчиняли саме так і на основі акту про неможливість проведення перевірки вносили підприємство до переліку ризикових лише на цій підставі.

Які є нові підстави для проведення повторної та додаткової перевірки?

Раніше в ПКУ містилася чітка позиція: після проходження податкової перевірки ДПС не має права проводити нову з того самого питання щодо того ж типу податків.

Тепер же, якщо ДПС впродовж 3 років після проведення першої перевірки отримує інформацію від іноземного органу щодо операцій нерезидента з українським резидентом — платником податків, які не були відображені в документації, податківці можуть ініціювати додаткову позапланову перевірку.

Щоб підготувати бізнес до подібних «подарунків» від іноземців, перевіряйте наявність усієї необхідної документації та коректність сплати всіх податків і зборів, враховуючи вимоги країни нерезидента.

---

ПЕРЕВІРЯЙТЕ СЛУЖБОВІ ПОСВІДЧЕННЯ ПОДАТКІВЦІВ: ВОНИ МОЖУТЬ БУТИ ПРОСТРОЧЕНІ ЧИ НАВІТЬ ПОЗИЧЕНІ В ІНШИХ ІНСПЕКТОРІВ

Також з 01.01.2021 додаються нові ризики для підприємств, які скаржаться на обставини, які не були досліджені під час перевірки.

Це правило застосовується, якщо платник подає до ДПС заперечення на акт перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення. Важливо, що при цьому платник має вимагати повного або часткового перегляду результатів перевірки або скасування прийнятого за її результатами ППР.

У такому разі ДПС може прийняти рішення про проведення додаткової документальної позапланової перевірки для виявлення та дослідження вказаних обставин.

Що ж робити платникам у такій ситуації?

1) не подавати заперечення на акт, дочекатися прийняття ДПС податкового повідомлення-рішення та оскаржити його до суду
2) подавати заперечення на акт або адміністративну скаргу на ППР і в разі призначення документальної позапланової перевірки — оскаржувати наказ про її призначення
3) брати активну участь у перевірці — подавати додаткові документи та пояснення, максимально використовувати можливості для захисту інтересів свого підприємства