Your Page Title
UA TR EN RU عرب

Новини

СМКОР: недоліки системи й допомога бізнес-омбудсмена

Ярославе, що мають знати звичайні підприємці про можливості Ради бізнес-омбудсмена?

Ярославе, яка на сьогодні ситуація з виключенням підприємств із переліку ризикових?

Які найбільш проблемні моменти, пов’язані з роботою СМКОР, ви можете виділити на основі звернень бізнесу?


ЯРОСЛАВ ГРЕГІРЧАК,

Заступник бізнес-омбудсмена

Спеціалізація Ярослава, юриста з 15-річним досвідом: міжнародні корпоративні фінанси, способи забезпечення виконання зобов’язань, міжнародний арбітраж, адміністративне право.

Ярослав Грегірчак керує командою з 6 інспекторів у Раді бізнес-омбудсмена та є автором 7 системних звітів Ради щодо проблем і викликів із якістю ведення бізнесу в Україні


 

Ярославе, що мають знати звичайні підприємці про можливості Ради бізнес-омбудсмена?

Рада бізнес-омбудсмена – це класичний механізм досудового врегулювання проявів недобросовісної поведінки з боку будь-яких суб’єктів владних повноважень.

З травня 2015 р., коли ми почали свою діяльність, ми отримали майже 8 тис. скарг. Понад половина з них — це фіскальні питання: податкові спори, блокування податкових накладних, віднесення платника податків до категорії ризикових, невиконання судових рішень, якими податківці зобов’язуються зареєструвати податкові накладні, оскарження результатів податкових перевірок і податкових повідомлень-рішень.

Щоб ми розглянули скаргу від бізнесу, ситуація має відповідати нашому регламенту:

  1. Проблема не повинна бути приватно-правовою, між двома підприємцями, а обов’язково мати публічний характер — прояв недобросовісної поведінки тільки з боку органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства.
  2. У ситуації має існувати можливість досудового врегулювання. Тобто, якщо строк на адміністративне оскарження пропущений чи існує остаточне рішення комісії регіонального рівня, ми вам не зможемо допомогти.
  3. Якщо обставини, з якими бізнес до нас звернувся, знаходяться на розгляді в суді або по суті по скарзі вже винесено судове рішення яке набрало чинності, ми не зможемо взяти таку скаргу в роботу.
  4. Якщо ми все ж взяли скаргу в роботу, вона стала справою, ми почали розслідування, але в процесі розслідування скаржник подає позов до суду, ми повинні припинити достроково провадження по скарзі.

Понад половина з усіх скарг до Ради бізнес-омбудсмена за всі 5,5 років роботи — це фіскальні питання

Завдяки нашим можливостям, ми можемо видавати як індивідуальні рекомендації в процесі розслідування індивідуальних скарг, так і системні рекомендації які ми оформляємо як частину наших системних звітів з різноманітних питань, що негативно характеризують якість бізнес-середовища. За статистикою, понад 90% наших індивідуальних рекомендацій виконуються, у тому числі й податківцями.

З іншого боку, якщо ми вже втручаємося, визнавши, що дійсно наявний прояв недобросовісної поведінки, то це дає значно збільшені перспективи для скаржника, очікування того, що ситуація все-таки буде вирішена позитивно на його користь.

Ярославе, яка на сьогодні ситуація з виключенням підприємств із переліку ризикових?

Попри існування статті 56 Податкового кодексу, оскарження рішення щодо включення платника податків до переліку ризикових на практиці не стають об’єктом традиційного адміністративного оскарження. У цьому випадку не працює механізм з оскарженням податкових повідомлень-рішень та скорочена процедура, яка існує при розблокуванні податкових накладних.


Понад 90% індивідуальних рекомендацій Ради виконуються державними органами та значно збільшують перспективи підприємців на перемогу

Кожна третя скарга, яка надходить до Ради бізнес-омбудсмена, стосується ПДВ, а кожна п’ята — діяльності СМКОР. Станом на зараз приблизно 1800 скарг надійшло по тематиці СМКОР, під якою ми розуміємо три складові:

  1. блокування податкових накладних,
  2. віднесення до переліку ризикових,
  3. невиконання судових рішень, якими податківці зобов’язані зареєструвати попередньо заблоковані податкові накладні.

На першому етапі роботи СМКОР у 2017 р., коли система була запущена, критерії були прописані досить об’єктивно. З іншого боку, вони в абсолютний спосіб не враховували як правило виробничу діяльність, тлумачили її як пересорт. Із запуском 2 версії програми й донедавна кількість скарг по проблематиці блокування податкових накладних почала спочатку спадати, і доволі різко.


В умовах карантинного мораторію на проведення традиційних перевірок, різко збільшилася кількість зловживань податкової з блокування податкових накладних і віднесення підприємств до переліку ризикових

Однак з настанням карантину, в умовах мораторію на проведення традиційних контрольних перевірочних заходів, окрім податкових перевірок по праву на відшкодування поточного ПДВ, у податківців зменшилися можливості для реагування в більш традиційний притаманний для них спосіб на порушення податкового законодавства. На жаль, інститут включення до переліку ризикових почав використовуватися не зовсім для тих цілей, для яких він оригінально був створений.

У II і III кварталах 2020 року стрімко зросла і кількість скарг по блокуванню податкових накладних. З аналізу ситуацій, на які скаржилися підприємці, стало зрозуміло, що податкова почала використовувати критерій ризиковості зовсім не за призначенням, застосовуючи його не до фіктивних підприємств, а до представників реального сектору економіки. Через це податкова система та бізнес у цілому чесних гравців почав блокуватися.

Які найбільш проблемні моменти, пов’язані з роботою СМКОР, ви можете виділити на основі звернень бізнесу?

Перш за все, ми говоримо про розмитий характер опису критерію ризиковості №8. Йдеться про наявність податкової інформації, яка підтверджує ризиковість здійснення тої чи іншої господарської операції.

На жаль, на практиці податківці подекуди реалізують свою дискрецію в спосіб, який суперечить меті створення СМКОР. СМКОР був покликаний перевести акцент з контрольно-перевірочної на превентивну діяльність на етапі реєстрації податкової накладної саме постачальником. Таким чином, весь обсяг відповідальності переносився з покупця на продавця. З точки зору доведеності чистоти господарської діяльності та конкретної транзакції ще на рівні цього механізму вдавалося запобігти залученню підприємств у різноманітні схеми, пов’язані із зустрічним транзитом, нелегальним імпортом, торгівлею схемним ПДВ, продажем за кеш товару на ринках. У чистому вигляді така система не існує в жодній країні.

Податківці вважають що рівень податкового навантаження на рівні конкретного платника податків — його називають податковою віддачею з ПДВ чи з податку на прибуток — не відповідає звичному рівню для аналогічних підприємств за цим КВЕД. Також для своїх оцінок ризиковості ДПС використовує такі критерії, як низька середня заробітна плата та низька для подібного роду діяльності кількість офіційно працевлаштованих робітників.

Податківці, які не вказують причини віднесення підприємства до переліку ризикових, з одного боку, заморожують бізнес чесних підприємців, а з іншого — дають змогу реальним порушникам оскаржити такі рішення за формальною ознакою відсутності належної мотивації та звільнитися від відповідальності

Друга проблема полягає в порушенні податківцями вимоги вмотивованості рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових. Відтак підприємці не мають об’єктивної можливості з’ясувати, на підставі конкретно яких причин їх було віднесено до такого списку.

Переважно у відповідній частині рішень ДПС або просто цитує положення Податкового кодексу, або вказує на зустрічний транзит, або взагалі не зазначає мотивації. Це значно ускладнює процес оскарження: підприємець просто не знає, що саме йому потрібно доводити на підтвердження своїх операцій.

Додатковий недолік цієї ситуації полягає в тому, що в результаті підприємці в переважній більшості випадків успішно оскаржують це рішення до суду. Однак поряд із чесними платниками податків, переможцями в таких справах виходять і дійсно фіктивні підприємці, які на основі критеріїв СМКОР і рішення комісії не мають права на податковий кредит, власне зловживають самою системою та займаються шахрайством з ПДВ. Тому така недбалість податківців, окрім заморозки діяльності невинуватих підприємців до моменту оскарження, подекуди звільняє від відповідальності реальних порушників.

Третій недолік — це відсутність дієвої процедури адміністративного оскарження. Найближчим часом ми очікуємо на зміни до Постанови 1165, яка регулює питання блокування податкових накладних, що в тому числі включають розроблений механізм адміністративного оскарження включення платників до списку ризикових.

Ділова мета й економічна причина Роль нотаріусів у процесі фінансового моніторингу

Новини із соцмереж

Підписка 🎯

Підпишіться та отримайте спеціальний випуск корпоративного журналу Dictum Magazine

Зворотний зв'язок

Зворотний зв'язок